Оцет хоч і не є продуктом повсякденного вжитку, однак у сезон літньо-осінньої домашньої "консервації" опиняється під пильною увагою господинь, адже від якості оцту залежить і вдалість процесу консервування і терміни зберігання. Здавалося б простішого завдання ніж обрати оцет у магазині, чи любій іншій торговій точці, немає.
Однак, як свідчать результати досліджень випробувального центру ДП "Івано-Франківськстандартметрологія", далеко не все, що ми звикли називати оцтом є ним насправді і далеко не завжди оцет відповідає належному рівню якості. Зокрема, за результатами досліджень оцту 10 різних виробників забраковано 100% досліджених зразків. Всі вони не відповідали вимогам стандартів за фізико-хімічними показниками, тобто в жодному з них не було заявленої масової частки оцтової кислоти. Тобто навіть випускаючи дешевий, не натуральний оцет, виробники з метою таки би мовити підвищення "економічної ефективності" власного виробництва розбавляли оцтову кислоту сильніше.
Для того щоб зрозуміти що саме ви купуєте під виглядом оцту треба тільки запам'ятати кілька простих фактів. Перш за все варто знати, що оцет буває різний. Оцти з харчової сировини (яблучний, виноградний та інших плодів) – це водяний розчин оцтової кислоти, одержаної біохімічним методом аеробного окислення оцтовокислими бактеріями етилового ректифікованого спирту з харчової сировини, спирту, що міститься у виноградних та плодових виноматеріалах. А недорогий продукт, який зазвичай купує споживач у прозорих пляшках із написом "оцет столовий" – не що інше, як розведена оцтова лісохімічна кислота. Звичайно, виготовлення оцтової кислоти з нехарчової сировини економічно ефективніше, та й стандартами дозволено використання такого "штучного" оцту у харчовій промисловості. Однак, практично у всьому світі (окрім кількох пострадянських країн ), такий синтетичний оцет використовують тільки в технічних цілях. Отже, вирішувати споживачу який оцет він вважає кращим для себе, проте він має право знати про походження (натуральне або синтетичне) даного продукту. Тож, якщо ви бажаєте придбати саме натуральний оцет, отриманий з харчової сировини, варто звернути увагу згідно якого нормативного документу здійснюється виробництво оцту (позначка про це має міститися на етикетці). Зокрема, натуральний оцет виробляється згідно ДСТУ 2450-2006 "Оцти з харчової сировини. Загальні технічні умови". Посилання на ГОСТ 6968-76, ГОСТ 19814-74, ГОСТ 18270-72, СОУ 15.87-37-411:2006 - свідчить про те, що це є синтетичні замінники оцту. При посиланні на власні ТУ підприємства – уважно вивчіть склад оцту. Якщо у складі вказано просто "оцтова кислота" без зазначення способу її виробництва, то вона швидше за все синтетична або лісохімічна.
Не орієнтуйтесь лише на назву "Яблучний оцет". Це не обов'язково продукт, виготовлений з яблучного соку. Адже якщо у складі такого "Яблучного оцту" зазначено наявність яблучного ароматизатора та відповідного барвника, то ніяких сумнівів стосовного його несправжньої "яблучності" немає.
Ще один важливий показник для оцту – масова частка кислоти. Так, згідно стандартів, в залежності від масової частки оцтової кислоти оцти виробляють: спиртовий – 6%,9%, 12%; спиртовий ароматизований : 3%, 6%, 9%; яблучний - 6%, 9%; винний – 4%, 6%, 9%. І, окрім, зазначення на етикетці оцту масової частки кислоти, має зазначатись і спосіб застосування: "Оцет перед вживанням розводять водою у співвідношенні: 12% - 1:3; 9% - 1:2; 6% - 1:1; 4% та 3% - готовий до вживання".
Щодо зовнішнього вигляду – то споживачу варто обирати прозору рідину без осаду і слизу. Спиртовий оцет взагалі безбарвний, але для нього дозволяється жовтуватий відтінок. Спиртовий ароматизований, яблучний, винний оцти можуть мати відтінки від солом'яного до темно-янтарного та світо-червоного. Запах повинен бути властивий оцту, без сторонніх домішок. Смак – кислий, властивий оцту, без стороннього присмаку, окрім випадків використання для спиртового ароматизованого оцту відповідних добавок. При зберіганні оцту слід захистити його від прямих сонячних променів у температурних умовах від - 2 до + 30 градусів.
І на завершення – оцет також має термін придатності. Зокрема, від дня фасування строк придатності спиртового і спиртового ароматизованого – 12 місяців; яблучного і винного – 6 місяців.
