20 серпня в бою за місто Іловайськ загинув 18 річний волинянин Андрій Снітко, позивний - Хома. Він був бійцем другої сотні батальйону спецбатальйону «Азов». Загинув Хома в ході операції по зачистці міста від терористів.
Групу Хоми закидали гранатами. Перша граната впала неподалік від хлопця. Осколки її могли зачепити кількох бійців батальйону і Хома собою прикрив товаришів від вірної смерті, лігши на гранату.
Осколки гранати поранили побратимів Хоми Аксьона, Сократа та Барса. Хлопці отримали поранення в ногу та руку. Бойовий побратим Хоми Кафа розповідає про бій: «Граната прилетіла з даху будинку. Хома стрибнув на гранату. І прикрив собою Барса і ще когось. Пригадую, що там двоє хлопців стояли. Ми перебазувались за кут будинку, а гранати продовжували летіти. Десь шість гранат. Граната падала кожних 30 секунд».
Хома своїм вчинком врятував життя своєму кращому другу Сократу. Познайомились хлопці в університеті, де разом навчались і прийняли рішення йти на фронт, в батальйон «Азов». «Він завжди рвався в бій, - розповідає Сократ. - Ми планували поїхати додому на ротацію, вирішити справи в університеті, знайшли вільний час, але не поїхали, бо Хома хотів поїхати звільнити Іловайськ. Якби Хома не прикрив ту гранату, мені б не тільки поранило ногу. Якби не його вчинок я б вже тут не сидів. Він врятував життя не тільки мені, а й багатьом хлопцям. Хома казав: поки не переможемо - додому не поїдемо. Він жваво йшов у бій. Це було для нього святом. Радів перед боєм, казав: нарешті відвоюємо своє».
З покійним Аксьоном та Хомою Сократ працював в одній трійці. Хлопці завжди йшли першою трійкою, на чолі якої був Хома. «Він завжди був першим,- каже Сократ,- куди ми не заходили, він скрізь перший. Хома по житті був воїном».
«Перед нами було поставлене завдання зачистити сектор, - пригадує командир десятка Хоми на прізвисько Танцор. - Я вів свій десяток, вийшов до будинку і послав першу трійку для розвідки. Хлопці зачистили будинок і ми підійшли до них. Хома намагався відкрити металеві ворота і тут прилетіла граната, Хома стрибнув в сторону гранати. Я дав команду відкрити вогонь кулеметнику. Прилетіло ще кілька гранат. Поранило Аксьона, я дав команду відійти. Ми відстрілювались і кидали гранати у відповідь. Хома лежав біля паркану. Кафа прикривав мене вогнем, я схопив Хому за руку і почав тягнути його з місця бою. Ми намагались надати йому першу медичну допомогу, але він був мертвим».
Командир розповідає, що його боєць був сміливим, він завжди був попереду, і загинув як герой. Танцор каже: «Ми тут до останнього, нікого не боїмося. Не боялись і не боїмося. На нашому прапорі написано «Свобода або смерть», тому нехай чекають, ми повернемось».
Командування батальйону «Азов» приставить Хому до отримання звання Героя України посмертно.
