2012 рік видався для українців багатим на події: Євро-2012, вибори до парламенту, новий уряд. Наступний рік буде не менш насиченим: Україна головуватиме в ОБСЄ, підписуватиме Угоду про асоціацію із ЄС, визначатиметься зі вступом у Митний союз.
У 2013 році українці вперше отримають біометричні паспорти, що стане ще одним кроком до вступу у ЄС. iPress.ua подає п'ять знакових подій наступного року.
Головування в ОБСЄ
ОБСЄ – організація, одним з головних завдань якої є захист прав людини у країнах Європи.
Важко собі уявити, що Україна, яку звинувачують у вибірковому правосудді, переслідуванні політв’язнів, країна, у якій судді кидають за грати невинних людей, а міліція катує затриманих буде головувати у організації, яка найбільше її критикувала.
Саме через вибіркове правосуддя у справах Юлії Тимошенко і Юрія Луценка цього року не була підписана Угода про асоціацію із Євросоюзом.
Європейські політики вбачають у головуванні України нагоду перевірити, наскільки вона реально виконує зобов’язання в рамках ОБСЄ.
"Аби країну сприймали серйозно у ролі головуючої, вона має реагувати на критику діями. Від цього залежить не лише репутація України, але і репутація, правдоподібність ОБСЄ", - заявив нещодавно заступник голови Ради Організації Об'єднаних Націй з прав людини Кристіан Штрогаль.
Тобто, Україні натякають, що Луценка й Тимошенко треба звільнити.
Митний союз vs Європейський союз
У 2013 році Україна далі перебуватиме у ситуації, коли доведеться обирати зовнішньополітичний вектор розвитку.
Як відомо, Росія дала Україні пів року на роздуми про вступ до Митного союзу (МТ). Левова частка експорту України припадає саме на ринок країн МТ. Не будучи членом союзу, Україні буде вкрай важко торгувати із учорашніми партнерами. Разом з тим керівництво країни добре розуміє, що вступивши до МТ доведеться віддати частину функцій національних держав на наднаціональний рівень. Саме цим і зумовлений опір української влади вступові у МТ.
У Євросоюзі теж неодноразово нагадували Україні про неприпустимість членства одночасно у ЄС та МТ і що зі вступом в останній про євроінтеграцію можна забути.
25 лютого 2013 року у Брюсселі відбудеться саміт Україна-ЄС. Про це вже домовилися Президент Віктор Янукович та Президент Європейської Комісії Жозе Мануель Баррозу. Востаннє саміт Україна-ЄС відбувся у грудні 2011 року в Києві. Тоді лідери ЄС не підписали Угоду про асоціацію через проблеми з демократією в Україні.
В Євросоюзі сподіваються, що підписання стане можливим у листопаді 2013 року, проте для цього Україна має виконати низку умов, серед яких першою є вимога припинити вибіркове правосуддя.
Віктор Янукович заявив, що до підписання Угоди залишився один крок. "Переконаний, що за наявності політичної волі обох сторін ми зможемо його зробити", – сказав він.
Рішення Європейського суду щодо справи Тимошенко
Як очікується, наступного року Європейський суд з прав людини оголосить рішення у справі колишнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко. Сьогодні мало хто сумнівається, що рішення буде виправдальним. Тобто Тимошенко доведеться випустити із в’язниці. Однак не все так просто.
Досвід Білорусі свідчить, що рішення Євросуду не завжди виконуються. Як член Ради Європи, Україна мусить виконувати рішення її інституцій, однією з яких і є Європейський суд з прав людини.
Щоб Тимошенко вийшла на волю, треба щоб український суд прийняв відповідне рішення, керуючись постановою Євросуду. Однак Тимошенко на волі – це 100% переможець виборів президента 2015 року і теперішня влада це добре розуміє. То ж затягування виконання рішення Європейського суду буде відбуватися до останнього. Окрім того, щоб мати право балотуватися на посаду президента, треба мати погашену судимість, як у Віктора Януковича. До того ж нема гарантії, що після виправдання за однією справою на Тимошенко не "повісять" інший вирок, наприклад у справі про вбивство Щербаня. То ж сидіти у в’язниці Тимошенко може ще довго. Разом із тим є політична заява керівництва ЄС про те, що підписання Угоди про асоціацію без звільнення Тимошенко є неможливим. І з цією позицією ЄС треба рахуватися.
Біометричні паспорти
6 грудня цього року набрав чинності Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус". Відповідно до цього Закону, розпочато процес поступового впровадження документів, що міститимуть безконтактний електронний носій із біометричними даними власника документу.
Поки ще невідомо, коли точно почнуть видавати нові чудо-паспорти, бо уряд досі не прийняв низку підзаконних актів, які б регламентували процес виготовлення і видачі цих документів. Наприклад, невідомо, які саме дані будуть використовувати у паспортах – відбитки пальців, вуха чи сітківку ока.
Українцям не варто панікувати – внутрішні і закордонні паспорти, які у них є сьогодні будуть чинними упродовж усього терміну їх дії. Але, якщо ЄС введе безвізовий режим з Україною, то паспорт буде обов'язковою умовою в'їзду до Європи. Варто пам'ятати, що біометричні паспорти - це не безвізовий режим, а лише ключ до його запровадження.
Будуть нововведення і у видачі внутрішніх паспортів. Так, наприклад, тепер паспорт видаватимуть навіть новонародженим малятам. Перший паспорт буде безкоштовний, а от за наступні треба буде платити. Міняти паспорт треба кожні десять років.
Підготовка до президентських виборів
Наближення виборів президента особливо відчуватиметься у парламенті. Політичні амбіції опозиційних лідерів будуть рости і, відповідно, буде рости градус політичної напруги.
У 2013 році можна буде неодноразово спостерігати ходіння по президії, бійки і блокування трибуни. Партія регіонів за будь-яку ціну намагатиметься утримати крихку більшість, яка вже сьогодні дає збій під час голосування. Чим буде займатися опозиція теж не важко спрогнозувати. Хоча, як свідчать дії найрадикальніших депутатів з фракції ВО "Свобода", нічим суттєвим перешкодити регіоналам і компанії вони не можуть.
Ближче до кінця року, коли чітко окресляться майбутні претенденти на посаду президента, у парламенті може початися міграція депутатів. Слабші побіжать до сильніших і навіть ті 250 голосів, які покірно голосували в перші дні роботи Ради через рік можуть вже голосувати геть інакше.
