У селі Старий Лисець почали «роздягати» церкву

 

На відміну від усталеної практики, коли сільські храми оббивають так званою пластиковою вагонкою начебто для краси, громада старолисецької церкви Святого Миколая прийняла рішення зняти пластик.

 

Дерев'яну церкву, якій більше ста років, було вирішено замість штучних матеріалів оздобити натуральним деревом, повідомив настоятель храму отець Микола Варцаб'юк.

 

 


Таким чином храму продовжують вік, переконані віряни. «Пластмасову вагонку, якою була повністю оббита будівля, добряче пошкодив град під час двох останніх буревіїв, - розповіла старша сестра храму Євдокія. - Ми побачили, що під неї починає затікати дощова вода.

 

Можна було просто поміняти вагонку. Але ми знаємо, що пластик шкодить таким давнім спорудам - під ним дерево псується. Дякувати Богу, що знайшовся благодійник, який запропонував «полікувати» церкву і поміняти пластмасову вагонку на дерев'яну. Своїми силами, збираючи гроші по дворах, ми навряд чи змогли би це зробити».

 

 

Ім'я благодійника не розголошується. Відомо тільки, що це місцевий мешканець, підприємець, пов'язаний із будівництвом. Наразі виконана тільки частина робіт. Відновлення споруди продовжиться навесні.

 

 

Коментар:

 

Ігор Панчишин, архітектор, спеціаліст з охорони культурних пам'яток Івано-Франківського міськвиконкому:

«Це приклад класичної сакральної галицької архітектури: центрально-купольна церква, в плані - хрест. Таких церков на Прикарпатті є кілька десятків. Вони всі дерев'яні, більше чи менше подібні, зведені 100-150 років тому. Ці храми здебільшого не занесені до переліку пам'яток, хоч, на мою думку, це варто було би зробити. Цінність цих давніх споруд у їхній архітектурній гармонійності - матеріал, з якого вони будувалися, давав змогу втілити саме такі форми й оздоблення. Первісно дерев'яні церкви шалювалися. Шалівка - так правильно звучить назва того, що тепер означують як дерев'яну вагонку.

 

Пластиковий матеріал, або сайдинг, допускається в сучасному будівництві при індивідуальній забудові - для виконання зовнішнього шару у двошарових кам'яних будинках на один-два поверхи. Але ним справді не можна оббивати дерев'яні споруди. Ота вагонка плюс металеві куполи та зашиті бляхою карнизи - виходить така собі консервна банка. Під таким «вбранням» дерево пріє. Пройде якихось три-чотири десятиліття, і «пластикові» храми просто зогниють - ми їх безповоротно втратимо. Так, власне, і відбувається зараз із багатьма сакральними пам'ятками.

 

Те, що робить громада Старого Лисця, - це дуже правильно. Це рідкісний приклад, гідний наслідування. Дерев'яна церква має бути дерев'яна - обшальована довкола, з дерев'яними карнизами під банею. Треба пам'ятати, що такий стиль тепер - найбільш рідкісний. Зараз уже так не будують. А в ньому кожен елемент має своє місце, кожна дощечка має свою назву. Тому варто зберігати такі храми для наступних поколінь. Треба дотримуватися наших споконвічних традицій. А все решта - то від лукавого", пише "ГК".


19.12.2012 2794 2
Коментарі (2)

Lv 2012.12.20, 01:51
Хоч хтось розумний найшовся.
Я 2012.12.20, 12:03
Пластик, як і щільний пінопласт чи пінополістирол не дають можливості водяним парам, які завжди є у стінах, рухатись від середини назовні будинку, тобто випаровуватись. Ця маса вологи накопичується в стінах, різко зменшує їх теплоізоляційну здатність та прискорює нищення стінових матеріалів. А для дерева це особливо актуально. Це досить складна інженерна проблема. Навіть багато архітекторів та будівельників ще не знають усіх особливостей різноманіття сучасних буд. матеріалів для стін та неспроможні правильно створити "пиріг" довговічної теплозберігаючої стіни. Не кажучи вже про численних "майстрів, бригад" з утеплення фасадів. Хаотичне утеплення різними матеріалами без комплексного фахового підходу часто призводить до викинутих на вітер коштів, або й до ще гіршого - знищення конструктивних елементів будинків. Так що, раджу не шкодувати часу і грошей на попередню проектну роботу справжніх інженерів-фахівців. А тільки потім братись за роботу.
18.09.2025
Діана Струк

Чому ми хворіємо з настанням осені та чи є ефективними народні методи профілактики хвороб, журналістці Фіртки розповіла імунологиня, доцентка ІФНМУ Галина Курилів.

544
16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

452
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1727
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1439
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1400 1
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1271

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

512

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

547

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

786

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1856
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

222
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1271
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

752
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

211
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1439
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

1021
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1585 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

400
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

581
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1227
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1537
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

1033