Під час ХХІІ міжнародного економічного форуму, що відбувся днями у польському місті Криніца, голови Івано-Франківської та Львівської облдержадміністрацій Михайло Вишиванюк і Михайло Костюк запропонували створити інститут Карпат.
Очільники двох західноукраїнських областе виступали на засіданні «Карпатська Конвенція – рівномірний розвиток Карпат», що відбулося в рамках форуму.
Переважно представники Польщі, Румунії та Словакії розглядали можливості практичного впровадження рівномірного розвитку в сферах, що регулюються Карпатською Конвенцією: туризм, охорона навколишнього середовища, планування і співпраця в сфері науки, а також діяльність Євросоюзу щодо Карпатської Конвенції. Разом із головами ОДА у великому міжнародному зібранні взяли участь науковці, зокрема, ректор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігор Ципенда, працівники відділів міжнародного співробітництва обладержаміністрацій та лісівники.
«Карпати — це живий організм, що дає нам чисте повітря, воду, їжу та роботу, — відзначив очільник Прикарпаття Михайло Вишиванюк. — Ці гори не можна вважати власністю якоїсь держави. Від гір треба не лише брати, а їх треба підтримувати, допомагати їм. Адже, нагадую, що гори—це живий організм». Також голова івано-франківської ОДА відзначив, що всі, хто дбає про гори, може і хоче щось зробити для їхнього розвитку, повинні виробити механізм балансу між тим, що можна взяти з гір і тим, чим можемо їм допомоги.
«Аби робота з розвитку Карпат була динамічнішою, треба створити міждержавний Інститут Карпат з центром в Жешуві,—подав ідею пан Вишиванюк.—На першому етапі свого становлення він може фінансуватися із бюджетів місцевих регіонів, на території яких знаходяться Карпати. Ми не будемо чекати, допоки зберуться всі парламентарі та щось робитимуть для горян. Ініціатива має йти знизу. Отже спочатку повинні зібратися регіональні керівники, підписати міжрегіональну угоду про створення такого інституту. Згодом зберуться парламентарі та вирішать питання фінансування з Євросоюзу». Власне, вони вже й можуть виробити програму та давати конкретні пропрозиції, адже зараз у кожній державі розуміють важливість збереження Карпат. Наразі в кожній державі пишуть різні програми, згодом кожен окремо наввипердки «біжить» до Брюсселю, аби отримати гроші. Та можна би було зробити багато для збереження і розвитку Карпат, якби була цілісна програма. До речі, перший етап може початися 2013 році. А за словами голови Львівської ОДА Михайла Костюка, важливо також мати так звану «Конститутцію Карпат», в якій мали би бути прописані засади для ведення бізнесу на гірських територіях. Бо не кожен бізнес корисний для Карпат.
Добрим прикладом туристичного господарювання на гірських територіях є заснування та функціонування на етриторії Івано-Франківської області гірськолижного курорту «Буковель», в який вкладено 325 мільйонів доларів. Про це поважному зібранню розповів Ігор Олійник, голова комісії з питань розвитку промисловості, будівництва, архітектури, комунікацій, дорожнього та житлово-комунального господарства Івано-Франківської обласної ради, екс-очільник цієї структури. «У 1991 році сім європейських держав створили програму для захисту природи Альп, — сказав пан Олійник. — А в 2002-ому створена програма «Альпійський простір». На її основі створено програму «Карпатський простір». Наразі в Україні є третя частина Карпат, тому якщо написати стратегію розвитку, робити конкретні справи, то незабаром таки матимемо такий рівень розвитку та життя місцевих горян, як на альпійській території», пишуть Вікна.
Наступного року у Польщі хочуть організувати конференцію карпатських громад. Обговорюватимуть різні питання, адже всі учасники засідання висловили думку, що дуже важливо, аби в керівниких та законотворчих органах держав, на територіях яких є Карпати, були представники від гірських громад. Тоді можна буде лобіювати прийняття певних законів щодо розвитку гірських територій.
