Мешканці будинку №32 на вул. Сорохтея просять захисту.
Пройшовши сім кіл пекла чиновницької бюрократії, громадяни не рідко звертаються за допомогою до редакції газети як до останньої інстанції. Щоб ті, від кого залежить вирішення їхніх проблем, принаймні через газету їх почули!
Цього разу в тривожний дзвін б’ють мешканці будинку №32 на вул. Сорохтея, які просять «захисту від сваволі забудовників, яка найближчим часом може вилитися у забудову невеликої ділянки землі» між їхнім та сусіднім будинком на вул. Сорохтея, 30. Ось їхня розповідь:
«Ми довго не могли повірити, що на цьому маленькому клаптику землі, де ростуть дерева, кущі, є дитячий майданчик, може з’явитися будинок. Тому у вівторок 19 червня о 17.00 були скликані збори мешканців будинку, на яких пропонувалося обговорити питання ймовірної забудови. Навіть попри те, що поінформували про такий захід в останній момент, призначили його на 17-ту годину, коли багато хто не встиг прийти з роботи, слухання однаково зібрали близько ста небайдужих мешканців нашого будинку.
Про правовий аспект проведених зборів говорити не доводиться через те, що це була проста розмова між потенційним забудовником та нами. Тобто, якщо раптом з’явиться документ про проведені громадські слухання і те, що мешканці нашого будинку схвалили рішення зводити під їхніми вікнами замість дитячого майданчика багатоповерхівку, то його інакше, як фальшуванням і підробкою не назвемо і не визнаємо.
Так, відбулася розмова. Звичайною її не назвеш, бо емоції як з однієї, так і з іншої сторони зашкалювали. І якщо ми відстоювали наше право на зелений куточок біля будинку і право наших дітей там гратися, то хочеться запитати: що так пристрасно і самовіддано захищав будівельник? Напевне, майбутні вигідно спродані квадратні метри і свої набиті грошвою кишені?!
Під час короткої дискусії директор «Івано-Франківської спілки співзабудовників» Филюк Микола Федорович, саме він назвався виконавцем робіт із можливого будівництва, аргументів не шкодував. Він впевнено переконував нас, що «будинок однаково буде збудований», «бо таке життя» і «краще послухати мене, бо з іншими буде не така легка розмова». Проте на прохання показати проект будівництва Микола Федорович відмовив. Цей надсекретний документ він пообіцяв продемонструвати тільки декільком мешканцям за інших обставин. Чому так – питання залишається відкритим.
Ми дуже хочемо, щоб нас почули і міська влада, і обласна, і місцеві представники центральної влади. Навіть якщо вивчати питання забудови між нашими будинками з точки зору дотримання будівельних норм, то тут не може бути жодної багатоповерхівки з простої причини: просто немає для цього місця. Хіба біля наших стін виросте якийсь черговий будівельний залізобетонний покруч, загрозливо нависаючи над нашими головами. Зрештою, є звичайна людська логіка та елементарне почуття совісті. Сподіваємося, такі словосполучення ще не чужі для чиновників різних рівнів? Не можна забирати у мешканців будинку, дехто з яких тут проживає більше тридцяти років, у їхніх дітей та внуків ті невеликі клаптики зелених насаджень.
Звичайно, хочеться, щоб нас почули. Але якщо ми не знайдемо розуміння і відгуку на наше прохання, якщо всупереч нашої незгоди на будь-яку будову біля будинку, тут з’явиться техніка і почнеться облаштування будівельного майданчика, не будемо сидіти, склавши руки. Сьогодні ми обурені і схвильовані до краю. Тому готові до будь-яких акцій протесту, у будь-якій формі, будь-якого масштабу, тільки б відстояти своє право. Ми рішуче проти незаконної забудови нашого майданчика!», - пише "ЗК".
