Залишки Станиславівської фортеці «виринають» з-під землі. Впродовж тижня студенти-історики розкопують поблизу Палацу Потоцьких фрагменти фортечних мурів 17-18 століття.
Хлопці і дівчата проходять тут виробничу практику. Об’єми виконаної роботи можна оцінити хоча б з розмірів ями. Її глибина досягає 3 метрів. Тут розкопали частину цегляного підземного приміщення зі склепінням напівциліндричної форми. Під час розкопок знаходять уламки давнього керамічного та скляного посуду.
Колись на цьому місці міг бути смітник, куди скидали посуд, який вийшов з ужитку, розповідає викладач Прикарпатського університету Ігор Кочкін. Втім, для археологів така "сміттярка" дуже цінна. За допомогою невеликих шматків посуду можна не лише відтворити його реальні розміри, а й дослідити старовинні зразки кераміки та скла.
Наразі студенти працюють на місці минулорічних розкопок. Торік тут археологи знайшли бойовий прохід - потерну. Ним користувалися захисники Станиславівської фортеці в 17-18 столітті.
Василь Романець припускає, розкопані споруди можуть бути частиною оборонної стіни. Аби зробити остаточні висновки - треба копати глибше. Поруч зі стіною частково збереглися два каземати - арсенал зброї та спорядження, інформує вежа.
Кожну цеглинку уже розкопаних фортечних споруд студенти ретельно вичищають шпателями та обмітають пензликами. Уламки стародавнього посуду висушують на сонці. Археологи сподіваються, що дослідження на цьому не припиняться. Адже Станиславівська фортеця зберігає чимало таємниць. Зокрема, ретельного дослідження потребує підземна частина Палацу Потоцьких.
