В Україні стартував пробний перепис населення, який проводиться частково в Оболонському районі Києва і в Пісківській ОТГ Бородянського району Київської області. Після тренування планується провести вже справжній перепис у листопаді-грудні 2020 року. Поки що уряд остаточно не визначився, буде це традиційний обхід по квартирах та хатах чи електронний перепис українців, запропонований міністром Кабінету міністрів Дмитром Дубілетом.
«Слово і Діло» розбиралося, в чому суть електронної версії перепису населення в Україні та в яких країнах світу також планують порахувати своїх громадян, використовуючи нові технології.
Зазначимо, що останній всеукраїнський перепис проводився ще у 2001 році. Тоді населення країни становило 48 млн 457 тис. Відтоді перепис не проводився, бо завжди знаходили причини його перенести. Нарешті в держбюджеті-2020 на другий всеукраїнський перепис населення закладено 3 млрд 431 млн грн (139,4 млн доларів), тож нас усе-таки порахують.
Однак оцінка чисельності населення далеко не єдина мета перепису. Для нормального аудиту держави потрібно також знати про склад населення, його розміщення за регіонами, міграцію, рівень урбанізації, соціально-демографічні характеристики населення, його економічну спроможність та житлові умови. Крім того, давно необхідно актуалізувати знання про мовні та етнічні ознаки українців, а також фактичний шлюбний стан та склад сімей.
Це дасть змогу нарешті навести лад із соціальними виплатами, більш раціонально перерозподіляти кошти з державного бюджету для різних регіонів та оновити дані про виборців.
Але традиційний перепис населення – це досить дороге задоволення для держави, тому що знадобиться 100 тис. переписувачів, оснащених планшетами. Із понад 3,4 млрд грн, які підуть на перепис, найбільше треба витратити саме на оплату праці переписувачів – 1 млрд 322 млн грн та на придбання комп’ютерного обладнання – 1 млрд 543 млн грн. Майже 50 млн грн піде на розробку програмного забезпечення і ще 122 млн грн – на обробку та систематизацію даних.
Міністр Кабінету міністрів Дубілет запропонував економний варіант, який би обійшовся Україні в 1,4 млрд грн, без залучення переписувачів. Він пропонує провести електронний збір даних. По-перше, збір анонімної інформації в мобільних операторів про кількість користувачів та їх розташування. Порахувати кількість SIM-карт в Україні. По-друге, збір даних із реєстрів про дітей (РАЦСи) і пенсіонерів (Пенсійний Фонд). Також пропонується провести «калібрувальні» соціологічні опитування і вставити дані в математичну модель.
Чи буде такий метод результативним, «Слово і Діло» досліджувало разом з експертом.
Водночас у 2020-2021 роках ще декілька країн запланували провести перепис населення. Зокрема, в Індії, де кількість населення одна з найбільших на планеті, у 2021 році збираються провести саме електронний перепис через web-портал, куди респонденти самі будуть заносити відомості про себе. На таке дослідження піде 1,7 млрд доларів.
У Німеччині також збираються порахувати своїх громадян у 2021 році за допомогою змішаної системи та планують витратити 1,1 млрд доларів. Буде проводитися електронний збір інформації з офіційних електронних реєстрів та від респондентів за допомогою web-порталу, а також залучатимуть традиційних переписувачів, які ходитимуть по домівках.
У Російській Федерації перепис населення має відбутись у 2020 році. Планується як залучити традиційних переписувачів, так і використовувати інформацію від респондентів через web-портал. На перепис закладено 512,4 млн доларів.
Сусідня Польща збирається провести перепис населення у 2021 році. Інформацію братимуть з офіційних електронних реєстрів та через web-портал від респондентів, а в окремих випадках залучатимуть переписувачів. Країні це обійдеться в 98,9 млн доларів.
