Пандемія коронавірусу є найбільш популярною інформаційною темою світу.
В Україні вже підтверджено 73 випадки захворювання. Щоб зменшити ризик захворювання, в країні закрили навчальні заклади освіти, розважальні центри й обмежили роботу громадського транспорту. А щоб покращити міри запобіжних заходу, уряд затвердив систему штрафів.
Як українці живуть в умовах ізоляції та з якими страхами зіштовхуються Gazeta.ua дізнавалася в психолога Валерії Палій.
Що робити, щоб не панікувати під час ізоляції?
Багато психологічних об'єднань рекомендують людям, які ізолювалися, підтримувати звичний розпорядок дня. Потрібно робити все те, що ви робили зазвичай. Це допомагає сформувати впорядкованість побуту. Тобто, повноцінно "збиратися" на роботу, снідати, працювати нормово, ввечері відпочивати. Не варто працювати лежачи на дивані в піжамі.
Також рекомендують фокусуватися на позитивних аспектах. Не потрібно в цей час вживати алкоголь і різні стимулятори для того, щоб позбутися стресу. Уникати зайвої тривоги та паніки допоможе відповідальне споживання інформації із перевірених та надійних джерел. Ще важливо підтримувати спілкування - телефоном чи через інтернет. Це дасть змогу створити більш спокійне середовище та підтримувати емоційно значущі контакти.
Українці стресостійкі чи піддаються паніці?
- В цій ситуації ми бачимо суттєву зміну наших звичних укладів. Відчуваємо загрозу для себе. Тому хвилюватися - цілком нормально. Ті, хто мають більш розвинене критичне мислення, відповідально ставляться до цього - звертають увагу на цифри та на перевірені дані. Той, хто менш критично ставиться до інформації, більш підвладний паніці, поширює плітки, слухи, фейки.
Про що свідчить наша певна легковажність - маски носить навіть не половина людей у транспорті?
- Якщо переглянути рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров'я, то маску доречно носити, коли ти сам інфікований, або маєш дуже тісний контакт з потенційно інфікованими. У повітрі вірусу немає, тому на безлюдній вулиці маска недоречна. Доречна дистанція, гігієна. Втім, керівництво країни рекомендувало нам носити маски у транспорті. Думаю, що люди можуть ігнорувати цей припис з кількох причин: хтось банально не може купити або пошити маску, хтось не вважає вірус загрозою для себе, а для когось це свідома реакція - протиставлення себе правилам. Ми всі дуже різні. Втім, я б рекомендувала утриматися від зайвих поїздок транспортом, і рекомендувала захищати себе всіма способами: мити руки, зберігати дистанцію у 2 метри, мінімізувати контакт з людьми.
Які етапи переживає людина в умовах вимушеної ізоляції?
- Етапи можуть бути різними. Від початку ми можемо сприймати більше часу вдома з ентузіазмом, але потім він може піти на спад. Хтось із нас переживає паніку. Дехто може переживати злість на тих, хто започаткував карантин. Хтось може упиратися цьому, або говорити, що все це надумано. На середині карантину в людей може спостерігатися пригнічення: всі домашні справи перероблено, а робочої активності у більшості стане менше. Також в нас є велика проблема з тим, що люди втрачають робочі місця і ми очікуємо додатковий економічний спад. А це додаткове джерело тривоги.
Що є найскладнішим під час карантину?
- Коли ми ізолюємося, знаходимося в умовах зниженої активності - фізичної та робочої. Також навколо нас менше візуальних, аудіальних стимулів, тобто оточення менш різноманітне. Відбувається менша кількість спілкування. В цей час людина знаходиться в умовах депривації. Ми всі маємо якісь тривоги та страхи, які можуть у цей час загострюватися. В когось це страх втратити близьких людей, втратити економічну впевненість або страх самотності. Сам факт ізоляції виступає проєктором всіх внутрішніх проблем. У разі особливого пригнічення я раджу звертатися за кваліфікованою допомогою онлайн, або шукати інші способи подолання стресу - спорт, медитації або розмови з близькими людьми.
