Найбільше на Прикарпатті студіюється іракців, поляків та росіян

 

Україна входить у десятку країн світу за кількістю іноземних студентів. Зокрема, наше місто у своїх вишах сьогодні навчає більше тисячі молодих людей із понад сорока країн світу. Найбільше на Прикарпатті студіюється іракців, поляків та росіян, а також громадян Туркменістану.

 

Щоправда, приїжджають до нас на навчання і з далекого Еквадору, Китаю, Нігерії та Індії. Є навіть кілька «екземплярів» з Данії, Німеччини та США.


Чому ж молодь з різних куточків планети їде за дипломом аж на Прикарпаття, чи вигідно таке «гостювання» українцям та, власне, які особливості «лікбезу» іноземців на Івано-Франківщині – досліджував «ЗК».



Лікарів найбільше

«Рекордсменом» за кількістю іноземних студентів у нашому місті на сьогодні є  Івано-Франківський державний медичний університет. У своїх стінах ІФДМУ навчає  668 приїжджих молодих людей із 39 країн світу. Найбільше студенів родом із Йорданії, Польщі, Болгарії та Іраку.

«Факультет підготовки іноземних громадян у нашому університеті був заснований у 2002 році, але тоді на ньому навчалося лише п’ятеро людей, – розповідає декан факультету Дмитро Соломчак. – А масово прибувати на навчання іноземці почали вже у 2005-2006 роках».   
Навчання в державному медичному університеті ведеться трьома мовами - українською, російською та англійською. І з кожним роком число тих, хто обирає навчання англійською, зростає, зазначає Дмитро Соломчак. А для тих, хто хоче «підтягнути» українську мову, в університеті працюють спеціальні курси. Декан факультету підготовки іноземних громадян впевнений, що для вишу така «освітня» співпраця вигідна, адже за рахунок іноземців мають хорошу роботу чимало людей. «Без іноземних студентів у нашому університеті довелося б скоротити добру половину викладачів», – каже декан.  

Оплата за навчання для іноземців та українців в Івано-Франківському державному медичному університеті відрізняється досить суттєво. Якщо рік навчання на факультеті «лікувальна справа» для українців коштує близько 14 тисяч гривень, то для іноземного студента ця сума складає чотири тисячі доларів (а це майже 32 тисячі гривень), тобто обходиться майже вдвічі дорожче.



Вчаться у нас,  працюють за кордоном
Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу за роки роботи прийняв у свої ряди понад чотири сотні студентів із 37 країн світу. У стінах «нафтової» альма-матер переважають вихідці із Туркменістану, Росії та інших держав пострадянського простору. Також тут навчаються представники і африканських країн. «Злива» іноземних студентів в національному технічному університеті почалася в останні п’ять років, тобто трохи пізніше, ніж у державному медичному виші.


До 2012 року навчання у вузі велося тільки українською, але цьогоріч університет започаткував викладання англійською мовою. А у минулому 2011 році ІФНТУНГ отримав ліценцію на відкриття підготовчого відділення для іноземців, аби ті могли вчити українську мову для подальшого навчання.


«Вчити іноземців університету навіть краще, аніж українців, - каже Олександр Кондрат, декан факультету підготовки іноземних громадян. - Згодом не виникає питань із працевлаштуванням випускників, бо вони повертаються додому і там працюють за спеціальністю. У нас в державі нафтогазова галузь розвивається не надто стрімко, отож і фахівці не витребувані. А це безпосередньо впливає на імідж нашого закладу».


У такому «дипломному» співробітництві для університету є багато позитивних моментів, за словами Олександра Кондрата. Це, зокрема, і міжнародне фігурування, і культурний обмін, і нові зв’язки з іншими країнами. 
В ІФНТУНГу оплата за навчання іноземних студентів  від українських  суттєво не відрізняється.


«Окупація» росте
І в Івано-Франківському державному медичному університеті, і у Національному технічному університеті нафти і газу в останні роки простежується відчутна тенденція до збільшення кількості вступників. Чому? Цікавимося в деканів.


«Та тому, що іноземцям в Україні навчатися дешевше, ніж у себе на батьківщині, – пояснює декан факультету підготовки іноземних громадян медичного вишу Дмитро Соломчак. – До прикладу, у сусідній Польщі навчання на медичному факультеті коштує 10 тис. євро. Тому поляки і їдуть за освітою до нас. А для студентів з Нігерії навчання в Польщі коштує 15 тисяч євро. Отож їм також вигідніше їхати до нас, ніж у будь-яку іншу країну».
Олександр Кондрат, декан факультету підготовки іноземних громадян ІФНТУНГу, те, що студенти-іноземці масово «окуповують» прикарпатські вузи, пояснює так: «По-перше, у нашому  університеті досить хороша якість навчання. Наші студенти останні два роки займають призові місця на престижних конкурсах, ми вже добре зарекомендували себе у кількох авторитетних компаніях. А це вже свідчить про рівень університету. Також вартість навчання у нас відносно недорога. В доларах навчання за рік коштує близько 1800, а  за кордоном ця сума може сягати і 10 тисяч доларів. Важливо, що Національний технічний університет нафти і газу  – один з небагатьох, диплом якого визнається в Іраку».

Але аби іванофранківці не лякалися такого «припливу» молодих людей різних національностей в наш регіон, варто додати, що зі студентів-випускників нафтогазового вишу за останні п’ять років в Україні не залишилося жодного. Усі виїхали до себе на батьківщину. А після закінчення місцевого медичного вузу зі студентів-іноземців залишаються одиниці. Отож, на масову окупацію України, чи, банально, на чиюсь квартирну прописку ніхто з іноземних спудеїв особливо не претендує.
З розпростертими обіймами

Думки іванофранківців з приводу того, що все більше іноземців їдуть за дипломом до нашого міста, кардинально різняться. Одні вважають, що іноземні студенти займають місця українських дітей, які могли би пробитися у виші, якби не приїжджа молодь з інших держав. Та і репутація деяких з них нині трохи «підмочена», бо ж у минулих роках були випадки, коли їх звинувачували і у розбещуванні, і у хуліганському поводженні.

Інші ж прикарпатці вважають, що бодай якісь проблеми місту здатні створити  лише бідні іноземці, які не мають ні грошей, ні роботи, тож і провокують криміногенні ситуації. А ті, що вчаться, не роблять нічого незаконного, а навпаки – приносять місту економічну вигоду. Хочуть – нехай платять і вчаться, що ж тут поганого?  Головне, щоб Україна не стала «відстійником» для нелегалів. А все недобре, що говорять про іноземців, – то лише наклеп і ксенофобська провокація.

Проте питання дисципліни і моралі приїжджих студентів сьогодні самі прикарпатські виші порушують дедалі частіше. «Зараз ми дуже звертаємо увагу на виховну частину навчального процесу. Минулого семестру ми відрахували майже 60 осіб – усіх тих, хто себе неадекватно тут поводив», – каже Дмитро Соломчак. А щодо того, що іноземці чіпляються до дівчат, то, за словами Олександра Кондрата, зараз все скоріше навпаки: «Іноземні студенти завжди чисті і охайні, більшість з них займається спортом і не вживає алкоголю. Вони ведуть здоровий спосіб життя. Може, це й імпонує дівчатам», – усміхається декан ІФНТУНГу.

Самі приїжджі молоді люди кажуть, що направду деколи в Івано-Франківську почуваються, немов виставкові експонати, бо ж  раніше на Прикарпатті не було, приміром, темношкірих. Втім, сподіваються, що з часом люди все-таки звикнуть до їхньої присутності на вулицях і перестануть тикати в них пальцями чи жахатися. У Києві та Одесі, мовляв, звикли, отож і прикарпатцям не завадило б повчитися толерантності. Івано-Франківськ же – європейське місто, отож і мешканці хай поводять себе по-європейськи достойно.


14.09.2012 2693 2
Коментарі (2)

"Івано-Франківськ же – євро 2012.09.14, 10:22
..."бо ж раніше на Прикарпатті не було, приміром, темношкірих. Втім, сподіваються, що з часом люди все-таки звикнуть до їхньої присутності на вулицях і перестануть тикати в них пальцями чи жахатися." а ті в свою чергу почнуть наших жінок не 10ми вивозити, а 100ми, ато 1000ми! щоб в їхніх землянках сиділи і дітей народжували
Петро 2012.09.15, 01:22
Нашим вишам не негрів вчити треба, а дітей які з батьками виїхали за кордон на заробітки
13.10.2026
Вікторія Матіїв

Про службу, звільнення Херсона, життя після фронту, мистецтво, власну справу та ставлення суспільства до ветеранів Олександр Лисий розповів в інтерв’ю журналістці Фіртки.

1655
01.10.2026

В інтерв’ю журналістці Фіртки Ольга Якобчук, наречена загиблого воїна, розповіла про рішення Андрія добровільно стати на захист України, його службу, їхнє спільне життя та мрії, останні розмови й день, коли дізналася про його загибель.

2736
28.09.2026
Дарина Кочержук-Слідак

Фіртка з’ясувала, скільки кримінальних правопорушень за статтею 209 Кримінального кодексу України реєструють на Прикарпатті, про які суми йдеться та які способи легалізації незаконно отриманого майна фігурують у кримінальних провадженнях.

1978
24.09.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв’ю для Фіртки Марія Стопник розповіла про свій шлях до професії, перші мрії про зовсім інші заняття, роботу в театрі під час повномасштабної війни та те, чому сцена сьогодні має особливе значення.

1873
19.09.2026
Павло Мінка

Нелегальний обіг підакцизних товарів залишається проблемою як для України загалом, так і для Івано-Франківської області. Правоохоронні та контролюючі органи на Прикарпатті виявляють продаж алкоголю, сигарет, тютюнової сировини та рідин для електронних сигарет без ліцензій, акцизних марок або фіскальних чеків.

2148
14.09.2026
Вікторія Косович

Попри війну, бізнес Івано-Франківщини продовжує зростати. Регіон приваблює внутрішні інвестиції, розвиває будівництво, рекреацію та енергетику, а після завершення війни може отримати новий поштовх для розвитку. Про це в інтерв’ю журналістці Фіртки розповів голова Бізнес Асоціації Івано-Франківська та CEO ІТ-компанії Devlight Ігор Полич.

2329

Упродовж історії людство неодноразово ставало свідком появи нових релігійних рухів. Одні з них залишалися невеликими групами, інші — перетворювалися на світові релігії.

992

Самотність — явище неоднорідне і не одноманітне, складне, як і сама людина. Для профанів вона може бути прокляттям.

609

Мілею з його версією «шокової терапії» вдалося здавалося б неможливе: від хронічного банкрутства держави, бюджетного дефіциту, дефолтів, домінуючої бідності, безнадії та гіперінфляції — до різкого падіння інфляції, бюджетного профіциту і повернення економічного зростання.

5322

Ми живемо в часи, коли цифрові технології непомітно перетнули межу між суто технічним виконанням завдань і сферою духу.

2372
15.10.2026

Питання «чи варто їсти пізно ввечері?» часто хвилює тих, хто намагається правильно харчуватися й дбати про своє здоров’я.  

9968
11.10.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

10729 3
06.10.2026

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

7743
16.10.2026

Загалом до ПЦУ перейшли понад дві тисячі громад УПЦ (МП). Епіфаній заявив, що ПЦУ готова до діалогу про об'єднання, але керівництво УПЦ (МП) не виявляє такого бажання.

1120
10.10.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.

7909
06.10.2026

Цьогорічний з’їзд проходитиме під гаслом «Молодь, яка змінює світ!».

832
01.10.2026

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

13138 1
14.10.2026

В Івано-Франківську на тлі повномасштабної війни поступово зменшується кількість відвідувачів мистецьких виставок.  

463
15.10.2026

Російський авіаційний ракетний комплекс Х-47М2 «Кинджал» (ракета 9-С-7760) – це гіперзвукова аеробалістична ракета, яка здатна нести ядерний заряд.

339
13.10.2026

Після українських ударів по трьох дата-центрах російської компанії «Яндекс» у соцмережах стало менше провокацій, ненависті та ворожнечі, заявив президент України Володимир Зеленський.

760
08.10.2026

Історія напруги в стосунках України з Південною Кореєю почалася з виступу президента України Володимира Зеленського на засіданні 81-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 23 вересня 2026 року.

1247
07.10.2026

Президент США Дональд Трамп заявив, що війна росії проти України «наближається до завершення», хоча не назвав конкретних ознак швидкого припинення бойових дій.

1021