Ні для кого не є секретом, що українські Карпати задихаються від сміття. Численні екоакції не допомагають. З кожим роком кількість сміття збульшується в геометричній прогресії.
Туристи та, що найбільше прикро, місцеві жителі влаштовують сміттєзвалища прямо в лісі.
Краєвиди Верховинщини вражають своєю первозанністю та красою. Проте побачити таке, ми не сподівались. Зупинилися на Верховинському перевалі щоб поблукати в лісі та пошукати грибів.
Прямо навпроти автобусної зупинки, метрів за 10 від дороги, одразу за табличкою з написом "Дай Карпатам шанс - не сміти!" розташувалося сміттєзвалище.
Тут - і рештки їжі, бутилки, старі дитячі коляски, памперси...Там де має протікати гірський струмок тепер "сміттярка".
В результаті гниття сміття, що залишилося в землі, утворюється небезпечний газ радон, який важко виявити, оскільки він не має кольору і запаху.
Але цей газ отруйний, та ще і радіоактивний. Розвіваючись повітрям, продукти розпаду радону потрапляють в легені людини разом із киснем і затримуються в них. Радон викликає мікроопіки в легеневій тканині, а підвищена концентрація газу в повітрі може привести до раку. Найуразливіші для радону найважливіші клітки - статеві, кровотворні та імунні. Крім радону, звалище може виділяти сірководень, аміак, метан, а також канцерогенні речовини - діоксини.
Найсерйознішою проблемою, яка може виникнути при розкладанні відходів, є забруднення ґрунтових вод, що може погіршити стан питної води. Дощова вода, просочуючись крізь тверді побутові відходи, поховані на звалищі, розчиняє в собі токсичні речовини, присутні в смітті. Це можуть бути солі заліза, свинцю, цинку та інших металів з іржавіючих консервних банок, розряджених батарей, акумуляторів, різноманітних побутових електроприладів.
Не обійдеться тут без пестицидів, миючих засобів, розчинників, фарбників і інших отруйних хімічних речовин. Величезну небезпеку представляють відпрацьовані люмінесцентні лампи, що містять ртуть.
