На базі кафедри ендокринології ІФНМУ освоєно і впроваджено в практику застосування методики добового моніторингу рівня глікемії з використанням апарату іPRO, наданим у користування фірмою Medtronic.
«Методика добового моніторингу глюкози передбачає встановлення сенсора – пристрою для визначення глікемії в підшкірно-жировій клітковині, (що здійснює 285 визначень цукру крові впродовж доби), приєднання до сенсора пристрою іPRO, який фіксує та зберігає вказані заміри, – розповідає асистент кафедри ендокринології Тамара Вацеба. – Через три доби інформація з іPRO зчитується через спеціальну комп’ютерну програму і пристрій встановлюється повторно ще на три дні для моніторингу глікемії після проведеної корекції терапії».
Паралельно вносяться показники глікемії, які визначав сам пацієнт (5-6 разів на добу). На основі даних іPRO та показників, визначених хворим, здійснюється графічне зображення рівнів глікемії протягом 3-х діб. Після опрацювання даних моніторингу, лікар має можливість достовірно визначити причини виявленої гіпер- чи гіпоглікемії, оцінити їх періодичність чи системність, а також обгрунтовано та більш ефективно коригувати виявлені зміни з повторною оцінкою терапії через наступних три доби.
Як зазначає Тамара Вацеба, даний метод контролю глікемії є надзвичайно важливим для пацієнтів з цукровим діабетом, особливо 1-го типу, для виявлення прихованих, безсимптомних та нічних гіпоглікемій; допомагає в клінічній практиці ендокринолога провести підбір доз інсуліну з врахуванням спожитих вуглеводів (хлібних одиниць) і з застосуванням вуглеводних коефіцієнтів для визначення дози інсуліну перед їдою. Добове моніторування рівня глікемії може проводитись в амбулаторних умовах або стаціонарно.
За період від вересня 2016 року проведено добове моніторування рівня глікемії впродовж 7-ми діб для 13 пацієнтів.
Окрім того, працівниками кафедри ендокринології ІФНМУ на базі обласної лікарні м. Івано-Франківська вперше проведено встановлення інсулінової помпи.
Інсулінова помпа встановлена хворій з 30-літнім стажем цукрового діабету (жінці 33 років), враховуючи лабільний перебіг діабету, схильність до гіпоглікемій. Проведено призначення диференційованого режиму введення «базального» інсуліну, враховуючи індивідуальну потребу в інсуліні, різну протягом доби, а також підібраний необхідний «болюсний» режим введення інсуліну. Результатом помпової терапії є досягнення стану компенсації діабету, усунення гіпоглікемії та можливість самої пацієнтки управляти своїм захворюванням.
З допомогою інсулінової помпи хворі мають змогу не лише коригувати дози інсуліну, але і змінювати швидкість його введення (базальний інсулін) інколи повністю припиняючи поступлення гормону на певний період, наприклад за умов інтенсивного фізичного навантаження для попередження розвитку гіпоглікемії, або ж навпаки – збільшуючи швидкість при станах, які спричиняють більшу потребу в інсуліну (запальні та інфекційні захворювання, малорухомий спосіб життя, харчове навантаження), що значно покращує прогнози відносно якості та тривалості життя пацієнтів. При введенні інсуліну з допомогою шприц-ручок чи інсулінових шприців пацієнт не може впливати на швидкість введення інсуліну в різних ситуаціях.
За сприяння фірми Medtronic пацієнти з цукровим діабетом в умовах ендокринологічного відділення ОКЛ можуть випробувати ефективність помпової терапії, застосовуючи пробну інсулінову помпу з подальшим вирішенням питання про її придбання.
Зацікавлених у проведенні помпової терапії та добового моніторування глікемії запрошують звертатись на кафедру ендокринології ІФНМУ.
