Українська мова багата на синоніми і не цурається іноземних запозичень.
Але коли мова йде про такий елемент гардеробу як вішак, то тут люди розгублюються. Дехто називає це “плечики” чи “плечка”, на російський манер, але все частіше звучить “вішак” та “вішалка”.
Ми розібралися, як же найбільше правильно говорити і яка тенденція в Україні.
Словник української мови подає лише три слова: вішак, плічка і вішалка.
Проте, плічка, це не простий вішак — а вішалка для одягу у вигляді вигнутої палки, виготовленої з різних матеріалів, із гачком посередині. Тобто, це спрощена форма вішака, без можливості повісити штани на поперечну жердину, яка присутня у вішаках.
Щодо слів “вішак” та “вішалка” — яке з них більш правильно? Однозначної відповіді немає. Етимологічний словник О. С. Мельничука вказує на те, що слово “вішак” більш властиве для української мови, тому стоїть першим по черговості. Після нього стоїть слово “вішалка”. Давайте поглянемо на походження слова “вішак”. Отже Саме слово “вішак” спільне із давноруським вѣсити (вісити), польським wieszać, чеським věsiti, старослов’янське вѣшати, які усі походять від праслов’янського: věšiti (вішати). Тому, судячи із словника, мабуть найбільш природно вживати коротке і зрозуміле “вішак”.
Цікаво, що “вішак” споконвіків вживається на Поліссі. Це зміг підтвердити науковець Григорій Аркушин у своїй монографії “Іменний словотвір західнополіського говору”. У книжці автор подає таке значення слова “вішак” на західному Поліссі: “жердина під стелею для одягу”, “гак щоби вішати одяг”. Тому бачимо, що слово живе уже не одну сотню років і має дуже конкретне значення, а також українське діалектичне підґрунтя.
Щодо класиків української художньої літератури, то “вішак” вельми популярне слово як 100 років тому в Ірини Вільде, так і зараз у Жадан чи Андруховича.
Ось, приклади з літератури:
"Пресвітер розглядав ранкове небо, коли вони з’явились за жовтими стеблами кукурудзи, що торохкотіли, як вішаки в порожній хаті". (Сергій Жадан, Ворошиловград)
"Одяг виявився як на нього шитий, навіть знайдені під вішаком “лакерки” ніде не тиснули". (Юрій Андрухович, Рекреації (Збірник))
"Акуратно укладає його на вішак, прикриває зверх охоронним папером і вішає на призначене місце на стіні". (Ірина Вільде, Сестри Річинські).
Регіональне поширення слова “вішак” неоднорідне. Воно поширене здебільшого на заході та центрі країни. Однак, його поширення у останні роки набирає обертів.
Наприклад, найбільший виробник вішаків в Україні, що виготовляє вішаки з 2006 року, має однойменну назву Вішак (або Wishak). Зі слів директора компанії Wishak, люди все частіше починають вживати слово “вішак”. Ще 5 років тому, наші клієнти плуталися в термінології, і дещо соромилися властиво українського слова “вішак”. Вони казали “плічика”, “плечики”, “трємпєлі”, “та штука, на яку вішають одяг у шафі”, але зараз, особливо після пробудження патріотизму, українці повертаються до своєї рідної назви “вішак”. Цікаво, що навіть російськомовні клієнти вже вживати це слово: “хотим заказать партию вешаков”.
Ритейлери теж підхопило це відносно нове слово, і вже такі великі мережі як Jysk, LEROY MERLIN та Prom.ua вживають “вішак”.
Примітно, що державні заклади теж у тренді — вони купують на тендерах саме “вішаки” через систему Prozorro, а популярний онлайн-коректор української мови чітко рекомендує вживати слово “вішак” на противагу “вішалка” для урізноманітнення української мови.
І наостанок. Аналіз новинок на книжковому ринку також підтвердив тенденцію більш активного вживання слова “вішак”, яке активно використовують найбільші українські видавництва, перекладаючи західну сучасну літературу. Серед них: Видавництво Старого Лева, Клуб сімейного дозвілля, Фоліо та «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА».
Тому можна сказати, що давнє і призабуте слово вішак витісняє “вішалка” та “плечики” і готове стати основним словом в сучасній українській мові на позначення об’єкта для вішання одягу.
Партнерський матеріал
