Франківці змінюють золоті прикраси на унікальний "hand made"

 

/data/blog/58093/de281d22cc294575df978f00cf5162d8.jpg

 

Наші далекі предки були неповторними, тому що одяг та прикраси в них були унікальними. Вони все робили своїми руками з підручних засобів.
 
 
Та з розвитком промисловості розпочалось масове виробництво аксесуарів і прикрас, їх стали виробляти багато, а тому вони й втратили свою унікальність.
 

Проте хендмейд своєї популярності не втратив. І сьогодні це цілком доступний та затребуваний ексклюзив. Зараз хендмейдом називають далеко не всі вироби ручної роботи. Таке звання отримати може лише виріб, який має унікальний авторський дизайн. Проте, популярність цих речей просто приголомшлива. Своїми руками можна зробити не тільки одяг, аксесуари та прикраси, але й  іграшки, косметику, мило і багато інших дрібничок. Цінність цих речей набагато вища за їхню ціну.

 

Найпопулярнішим напрямом хендмейду сьогодні є прикраси. Цінуються вони саме тому, що автори роблять їх в одному екземплярі. Хоча, звичайно, бувають випадки повтору якогось виробу або прикраси, але як правило, їх не роблять більше 5-10 примірників. 

 

Як розповідає в розмові з кореспондентом «Бліц-Інфо» майстриня студії подарунків ручної роботи Ірина Скворцова, іванофранківці полюбляють ексклюзивні прикраси, та останнім часом популярними стали вироби в українському стилі. 

 

Окрім прикрас зараз стало модним робити різноманітні хендмейд подарунки друзям, рідним, коханм на всі випадки життя. Ось, до прикладу, стало популярним робити оригінальні торти. 

 

«Недавно в мене замовляли створення торта з памперсів і просили прикрасити композицію українськими прапорцями. Таким чином хрещені батьки хотіли закцентувати увагу на ту, що їхній новонароджений похресник українець», - розповіла пані Ірина.

 

Також жінка займається виготовленням ляльок-мотанок з текстилю. Україночку і козачка одягає майстриня в національні костюми з елементами вишивки.

 

«Такі ляльки я виконала в одному екземплярі, але якщо буде ще таке замовлення то зроблю більше ляльок. Україночка продалась на ярмарку за 100 гривень. До речі придбали її гості міста, які приїхали з Москви», - зауважує майстриня.

 

За словами Ірини, останнім часом у зв’язку з подіями, які відбуваються в країні  побільшало замовлень в національному стилі. Найбільше покупці цікавляться синьо-жовтими браслетами. Часто просять причепити український герб чи прапорець. Охочих придбати такі браслети багато, адже ціна за виріб символічна -  20-30 гривень.  Тож нмим також активно цікавляться й іноземці, зокрема, прибалти, росіяни та німці.

 

Ще одна франківська майстриня Наталія Крайник також відзначає, що останнім часом збільшився попит на унікальні хендмейд прикраси. щоправда тепер найчастіше обирають патріотичні прикраси. Зазвичай людей цікавлять брошки, браслети, сережки, метелики, виконані в патріотичних кольорах.

 

«Я активно почала робити різні патріотичні прикраси з гербами та синьо-жовтих кольорів, оскільки їх найбільше розкуповують. Для людей дуже важливо зараз зовнішньо проявляти свою патріотичність, підтримку всьому українському та любов до України», - запевняє Наталя.

 

Також дівчина розповідає, що зазвичай франківчани більше цікавляться хендмейдом у весняно-літній період часу. Адже цей час найбільш сприятливий, щоб продемонструвати свої унікальні прикраси усім. 

 

«Я продаю різні дрібнички. Взимку звісно попит на прикраси менший, а от на весну-літо припадає пік продажів і замовлень. Оскільки люди починають носити відкритий одяг і можна красуватись. На зиму люди частіше беруть прикраси з вовни, вони тепленькі і більші. Крім того, я займаюсь виготовленням прикрас з полімерної глини», - зазначає дівчина.

 

Також близько 3 років займається хендмейдом франківчанка Леся Жураківська. Дівчина каже, що для неї - це хоббі, а не спосіб заробітку грошей. Головне, щоб заняття приносило задоволення.

 

Леся зауважує, хоча останнім часом популярність прикрас ручної роботи в нашому мсті збільшилась, часу на їх виконання не завжди вистачає. Тому колекція її виробів поповнюється не часто.

 

«Вчилась створювати прикраси сама, без "вчителів" та відеоуроків. Просто уявляла собі картинку і втілювала її. Оскільки прикраси різні, то й покупців багатенько. Зазвичай працюю з такими матеріалами як сутаж, натуральне каміння, бісер та бусинки. Найбільшої популярності набули прикраси із сутажу. Всі вони оригінальні та шились тільки в одному екземплярі. Всі ми хочемо прикрасити себе чимось гарним, а не китайським дешевим барахлом. А ручна робота завжди цінувалась, цінується і не втратить своєї популярності», - розповідає Леся.


28.08.2014 733 0
Коментарі (0)

15.08.2025
Вікторія Матіїв

Дружина полеглого захисника Богдана Микицей розповіла журналістці Фіртки, яким був її чоловік — удома, серед близьких та на фронті.   

808
10.08.2025
Олександр Мізін

Схеми з державною землею в Івано-Франківській та Львівській областях викривають системні зловживання: розкрадання коштів на врожаю, рейдерство, незаконна приватизація.

1020
07.08.2025
Лука Головенський

Про історію блаженної Едігни нам вперше в інтерв’ю розповів отець Володимир Війтович, настоятель головного Храму УГКЦ в Мюнхені.

1997
06.08.2025

Фіртка зібрала офіційну статистику щодо внутрішньо переміщених осіб в Івано-Франківській області. За цими цифрами — реальні життя людей, зі своїми радощами та бідами, які прагнуть гідного майбутнього попри всі виклики.

5879
30.07.2025
Олег Головенський

Фіртка поспілкувалася з Олександром Красовицьким —письменником та видавцем, генеральним директором та власником харківського видавництва «Фоліо».   

4132 20
28.07.2025

Фіртка розповідає, як незаконні заправки та контрафактне виробництво пального загрожують економіці й безпеці регіону.  

2234

Вмираючи, сер Ніколас Горацій Аспер марив пророцтвами Нострадамуса, вавилонським краєзнавством і курсами лондонської біржи, співав псалми і сури арабською, пророкував Антихриста (в його арабському варіанті – Джаджала) і спілкувався з астральними привидами давніх царів.

363

Існує такий народний вислів: «в церковному календарі кожен день свято» і це частково правда, а частково ні. Використання цього виразу звучить як висміювання релігійної традиції.

416

Найперше в цій історії із законом, що позбавив антикорурційні органи «незалежності», тішать молоді люди, які протестують. Щирі, світлі, небайдужі, впевнені своїй правоті…

1075 1

Протягом своєї історії християнство завжди використовувало найсучасніші на той час технології для проповіді Євангелія.  

640
11.08.2025

На Прикарпатті аграрії вже зібрали третину врожаю зернових та зернобобових.  

392
05.08.2025

В Івано-Франківській громаді розпочали збір врожаю на землях комунального підприємства.  

519
03.08.2025

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

574
11.08.2025

Нічні чування відбудуться з 12 на 13 серпня в Погінському монастирі, що на Івано-Франківщині.  

721
06.08.2025

У день Преображення Господнього, 6 серпня, в івано-франківських храмах традиційно відбулося освячення плодів та кошиків із дарами врожаю.  

813
01.08.2025

На вихідних, 2-3 серпня, відбудеться XIII Всеукраїнська Патріарша проща до Крилоса.  

471
28.07.2025

У селищі Делятин на Івано-Франківщині відбулася знакова для громади подія — освячення храму Всіх Святих Українського Народу.  

969
05.08.2025

Журналістка Фіртки поспілкувалася з учасниками івано-франківського гурту LaBlur, які розповіли, як зароджувався їхній колектив, чому музика — це їхній порятунок та як вони поєднують творчість із благодійністю.  

802
07.08.2025

Президент України Володимир Зеленський посів друге місце в рейтингу світових політиків за позитивним сприйняттям у США. Вище тільки Папа Лев ХІV.  

510
05.08.2025

Росія продовжує втрачати позиції на європейському газовому ринку, де домінувала з ще радянських часів.

596
02.08.2025

Президент США Дональд Трамп заявив про кількість втрат росіян у 2025 році.  

617
25.07.2025

263 народні депутати підтримали законопроєкт, зокрема — дев’ятеро з Івано-Франківщини. Хто і як голосував, і якою була їхня реакція згодом — розповідає Фіртка.

2212 1