Відомство NOAA (Національне управління океанічних і атмосферних досліджень) зареєструвало в глибинах Тихого океану звуки, походження яких неможливо пояснити. Вже більше двадцяти років учені записують і досліджують шуми океанів.
Ними записані звуки сейсмічної активності, морських тварин, шум переміщення крижаних масивів. Проте, походження деяких з них пояснити досі не представляється можливим. Були висунені різні теорії, що включали морських мешканців, нестабільність крижаного покриву і навіть НЛО.
Звук під назвою “Рев”
NOAA засікло цей звук в 1997 році, він звучав на ультранизьких частотах і був неймовірно потужним. Його засікли в дуже віддаленому районі Тихого океану, який знаходиться на південний захід від Південної Америки. Характер звучання дозволяє припустити, що його джерелом була якась тварина, але відомі науки тварини не здатні видавати звуки такого характеру, до того ж, гучність “Реву” в кілька разів вище будь-яких відомих шумів тваринного походження. “Рев” був одночасно зареєстрований декількома гідрофонами, віддаленими один від одного на п’ять тисяч кілометрів, що робить його самим видаленим з коли-небудь почутих океанських звуків.
Звук “Джулія”
Він був зареєстрований NOAA 1 березня 1999 року, його тривалість складала приблизно п’ятнадцять секунд. Цей шум виходив з екваторіальної частини Тихого океану, джерело знаходилося десь між островом Пасхи і Південною Америкою. Звук “Джулія” був так само дуже гучним і був записаний гідрофонами, розділеними відстанню більш ніж в п’ять тисяч кілометрів.
Звук “Уповільнення”
Цей звук NOAA зареєструвало 19 травня 1997 року, він тривав близько семи хвилин. Він був названий таким, що сповільнюється, оскільки його висота безперервно знижувалася протягом семи хвилин. З 1997 року цей шум повторювався майже щорічно, місце розташування його джерела визначили трохи північніше за острів Пасхи, недалеко від тихоокеанського екватора. Учені висунули гіпотезу походження звуку “Уповільнення”, але вона не підтверджена. Його звучання нагадує рух крижаних масивів Антарктики, але місце розташування джерела виключає наявність там льоду у будь-яку пору року, тому обговорення залишається відкритим.
Звук, що отримав ім’я “Потяг”
Цей звук так само був зафіксований NOAA в екваторіальній частині Тихого океану, трохи південніше за острів Пасхи. У звучанні переважає регулярне зростання гучності і висоти до фіксованих меж, що співзвучно гудку потягу.
Звук “Підйом”
Він був записаний NOAA в серпні 1991 року і складається з безлічі звукових хвиль, що часто повторюються, з швидким підйомом частот. З моменту виявлення цей звук реєструвався щорічно, але частота і гучність з кожним разом постійно зменшувалися. У наявності сезонна закономірність – найвищих частот звучання досягає навесні і осінню. Джерело звуку знаходиться в Тихому океані, на північ від Антарктиди, приблизно на півдорозі між Новою Зеландією і Південною Америкою. Учені висловлюють припущення про сейсмічну природу цього шуму і зв’язують його появу з вулканічною активністю в цьому регіоні.
Звук під назвою “Свисток”
Цей звук засікли 7 липня 1997 року, і зареєстрований він був лише одним гідрофонним сенсором. Це дуже незвично, оскільки усі вищеописані звуки уловлювалися, принаймні, чотирма різними сенсорами одночасно. Джерело звуку розташовується в екваторіальній частині Тихого океану, приблизно в п’яти сотнях миль (приблизно 800 кілометрів) від міста Мехіко. Звучання нагадує таке у свистка і зазвичай триває близько хвилини. “Свисток” реєструється щорічно з моменту виявлення.
Усі ці нез’ясовні звуки виходять з тихоокеанських глибин. Можна довго задаватися питанням, що ж служить їх джерелами: тварини, сейсмічна активність або навіть НЛО? Хороші новини полягають в тому, що відповідь може не змусити себе чекати, адже NOAA розробляє нові високотехнологічні гідрофонні сенсори. Їх чутливість більш ніж в сотню разів перевершуватиме можливості гідрофонів, які використовуються зараз.
