18 серпня міністр закордонних справ Павло Клімкін заявив, що Україна не зацікавлена в активізації переговорного процесу щодо призначення нового посла Російської Федерації в нашій країні.
За словами Клімкіна, дипломатичні процеси між країнами й так зведені до мінімуму, а продовження російської агресії на Донбасі вирішенню ситуації не сприяють. Таким чином з 28 липня, після звільнення Михайла Зурабова, Посольство Росії в Україні залишається без голови, оскільки МЗС України відмовилось розглядати питання призначення нового диппредставника Михайла Бабича, пише Слово і Діло.
В історії дипломатичних стосунків Росії з іншими державами в останні роки чимало схожих фактів. Агресивна зовнішня політика призвела до того, що в 2006 році з Грузії змушений був виїхати російський посол В’ячеслав Коваленко. Наразі дипломатичні стосунки між країнами відсутні, інтереси росіян у країні за потреби захищає посол Швеції.
Іншим дипломатичним кроком, що символізує напруження у стосунках між державами, є відкликання послів. Найчастіше це робиться з формулюванням «посол відкликаний для консультацій», що де-факто означає обмеження дипломатичних контактів через політику держави. Під цим приводом у листопаді 2011 року був відкликаний посол Японії в Росії Масахару Коно, який залишив Москву через візит Дмитра Медведєва на один з Курильських островів, на володіння яким претендує Японія. Пізніше Коно зняли з посади, однак замість нього в 2001 році Японія направила до Москви іншого посла.
А в березні 2014-го з Росії були відкликані одразу два посли – України та Канади. І Володимир Єльченко, і Джон Роналд Кер залишили країну на знак протесту проти анексії Криму. Посольство України в Росії й понині очолює тимчасовий повірений Руслан Німчинський. Канадський дипломат за місяць все ж таки повернувся до Росії.
