Чого не врахував Ігор Стрєлков?

 


Игорь Гиркин Губарев

 

 

Все, что делает Россия с Украиной, – это не внешняя политика Москвы, а внутренняя. Даже история с Крымом – это, в первую очередь, метод по достижению целей внутри страны. Именно в этом и состоит трагедия Игоря Стрелкова. А теперь давайте по порядку.

 

Кто-нибудь помнит Алексея Навального? Того самого, который занял второе место на выборах мэра Москвы? Или кто-то помнит споры о законе Димы Магнитского? Рубку насчет национализации элит? Ломание копий насчет адекватности Елены Мизулиной? События годичной давности задернуты шторой – до них теперь никому нет никакого дела. Вся прошлая повестка полностью канула в небытие. Нет никакого «или Путин или кот» – только Путин. Причем лучше даже с маленькой буквы – «путин», ибо это теперь институциональное. Локальная автаркия без шансов на изменения.

 

То, что происходит сегодня в России, созвучно с «домайданной» Украиной. Для «проевропейских» украинцев подписание Ассоциации с ЕС было, в первую очередь, попыткой защититься от коллективного «януковича» – сделать его хоть немного, но не повсеместным, передав ряд полномочий на наднациональный уровень. Так и для России крымская эпопея – это попытка решить внутренние проблемы: защититься от любого инакомыслия, вывести его за скобки, поставить в заведомо проигрышные условия.

 

Победа Майдана была пощечиной для Кремля – олицетворением проигрышности его политики последних двадцати лет. Это могло дать импульс внутренним центробежным настроениям, носители которых могли решить, что «Акела промахнулся», что федеральный центр слаб и что пришло время разговаривать с ним с позиции силы. Вот Кремль и решил доказать всем, что его рано сбрасывать со счетов.

 

Аннексия Крыма не была элементом внешней политики хотя бы потому, что такая политика определяется внешними интересами. Что дало России присоединение полуострова? Она получила мощный и развитый регион? Упрочила свои позиции на международной арене? Сократила внешние риски? Упрочила собственную безопасность перед «заграничными» вызовами?

 

Ничего подобного – скорее, наоборот. Это для Украины Крым был полуостровом – для России это самый что ни на есть остров. Москве придется регулярно вкладывать в него средства, изымая их из других субъектов федерации. Сокращать программы сотрудничества с внешними партнерами. Привыкать к амплуа непредсказуемого партнера, не выполняющего собственных обязательств. Рейтинги будут и дальше снижаться. Инвестиционная привлекательность – падать. Даже коллективных фотоснимков с коллегами из других стран в личном альбоме российского президента будет становиться все меньше.

 

Учитывали ли в Москве эти последствия? Наверняка. Был ли выгоден такой размен с точки зрения внешней политики? Нет. Была ли крымская история выгодна с точки зрения внутренней политики? Да, безусловно.

 

После Крыма российская реальность изменилась до неузнаваемости. И дело даже не в рейтингах первого лица – хотя и в них тоже. Просто теперь нет и не будет никакого варианта для альтернативной повестки будущего – той, где Россия не противостоит погрязшему в «содомии» западу, мечтающему заменить Гагарина на Армстронга. Либо #крымнаш, либо #тыненаш. Даже национализм – еще недавно воспринимавшийся как главная угроза режиму – теперь возможен лишь имперский: тот, где манкуртов надо перековать обратно, ибо все остальное – тлен и выдумки госдепа.

 

Любые действия определяются целями. Цель современной российской элиты – окончательно законсервировать ситуацию, избавившись от угрозы появления внесистемных игроков. Создать правила игры, в которых любая сила вынуждена будет считаться с искусственно взращенным ультрапатриотизмом. Попутно можно решить вопрос попадания в учебники истории – эдакий приятный имиджевый бонус к новому политическому фундаменту. И со всеми этими задачами украинская политика Кремля прекрасно справляется.

 

Да, есть сопутствующие риски. Например, то, что рубильник пропаганды легче включить, чем выключить. С какого-то момента система самовоспроизводится, и ты сам становишься ее заложником. Условно говоря, пропаганда – это ускоряющаяся беговая дорожка, здесь тоже надо бежать со всех ног, чтобы оставаться на месте. Если в какой-то момент этот темп окажется тебе не по плечу, то твое место займут другие. Но кто сказал, что его нельзя выдержать?

 

В этом и состоит трагедия лидеров «ДНР» и «ЛНР». Они полагали, что Крым – это начало. Что будет вторая серия. Что все только начинается. Не случайно они раз за разом говорят о том, что ждут от Москвы повторения мартовского сценария. Обвиняют жителей Донбасса в нежелании воевать за их идеалы. Требуют срочного ввода регулярной армии. Но их беда в том, что они точно так же перепутали цели и средства. Им казалось, что Москве нужна Украина ради России. А Кремлю нужен был Крым ради устойчивости. И если все пойдет так, как задумано, то полуостровом российские власти вполне могут и ограничиться.

 

Потому что это в сказках идеалы берут верх над холодным расчетом. А в реальной жизни все очень даже наоборот.

 

Новый регион


19.06.2014 836 0
Коментарі (0)

23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

3269
18.03.2026
Тетяна Ткаченко

Студентку Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Яну Безуглу повномасштабне вторгнення застало в рідному місті Мирноград, що на Донеччині. Сьогодні дівчина проживає в Івано-Франківську та активно допомагає війську.  

1881
13.03.2026
Павло Мінка

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.  

3206 1
09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.  

1544
04.03.2026
Вікторія Косович

Від оборони Києва до боїв на Донбасі, від поранень і втрат до психологічної реабілітації та роботи в Офісі Омбудсмана — ветеран Максим Кремінь в інтерв'ю розповів Фіртки про службу, труднощі повернення та те, що справді потрібно ветеранам після війни.

1842 1
01.03.2026
Вікторія Матіїв

«Він був неймовірно цілеспрямованим. За що б не брався — усе в нього виходило. Прекрасно малював, обожнював читати. Займався спортом», — згадує Наталія Погоріла свого чоловіка, полковника Повітряних сил Юрія Погорілого.  

2692

У 50-60-х рр. з’являється багато фільмів про Христа  як спроба протистояти секуляризації, а також як відповідь на запит надії людства у післявоєнний період. Зараз також хочеться відволіктися і подивитись щось дійсно важливе, що спонукає до роздумів.  

524

Конфесійні зміни у Красноїльській церкві почалися з поминання російського патріарха та розповсюдження нових, друкованих Церковних календарів.

1548

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

3269

Багато людей використовують мобільні застосунки, щоб підтримувати релігійні практики, молитися, читати священні тексти або отримувати духовну підтримку щодня. Кожна із відомих церков чи відомих релігій створює мобільні застосунки для своїх вірян.

1321
22.03.2026

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

3039
17.03.2026

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

3536
14.03.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

9286
21.03.2026

На недійсність впливає не те, що сталося після вінчання, а те, що було до складання шлюбу.    

10100
19.03.2026

До спільної молитви запрошують, зокрема, родини захисників і захисниць, молодь та всіх небайдужих.

1093
17.03.2026

У питаннях одягу вірян в церкві різні релігійні традиції мають свої підходи та вимоги.  

4452
14.03.2026

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

10336
23.03.2026

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

40779 1
23.03.2026

Минулої неділі в німецькій Баварії пройшов другий тур муніципальних виборів, на яких обирали мерів міст та громад.

453
18.03.2026

ВООЗ проводить інструктаж для своїх співробітників щодо дій у разі ядерного інциденту, зокрема надає консультації посадовцям щодо ризиків для громадського здоров'я та заходів, які люди повинні вживати для самозахисту.   

505
17.03.2026

Оскар вироджується. Про це можна було зробити висновок лише з того факту, коли чесна і жорстка документалка «2000 метрів до Андріївки» не проходить навіть в шорт-лист, а перемагає «Містер Ніхто проти Путіна».

814
13.03.2026

В Угорщині 12 квітня вибори до парламенту. Останні соціологічні дослідження свідчать, що партія антиукраїнського та антиєвропейського прем’єр-міністра Віктора Орбана «Фідес», яка багато років при владі, має реальні шанси вибори програти.

2555