У Книгарні «Є» в Івано-Франківську письменник та мандрівник Артем Чапай представив фантастичний роман-застереження «Червона зона», що нещодавно вийшов у видавництві «Нора-Друк».
Головний герой роману – молодий журналіст Антон Ципердюк, який живе у світі, поділеному на багаті безпечні “зелені зони” й бідні незахищені “червоні”. Випадково вчинивши злочин, Антон вимушений тікати на територію червоної зони, якої боїться й уявлення про яку має лише зі ЗМІ. Налаштований на найгірше, він саме в цьому середовищі людей, які мають репутацію лузерів, знаходить найкращих друзів і кохану.
Дія роману відбувається в Києві недалекого майбутнього, проте більшість описаних речей характерні для сучасної України. У книзі ці проблеми доведені до нового рівня: погані дороги стають дедалі гіршими, будинки перетворюються на багатоповерхові слами, власники крутих електронних гаджетів стикаються з браком чистої води.
Антон із новими друзями бореться проти забудовників, що виселяють людей із домівок під приводом “розвитку” міста. Він стикається з тортурами в так званих правоохоронних органах. Людей ділять на перший і другий сорт, і між ними виростає стіна, котру охороняють озброєні найманці. Усе це – в суспільстві, що називає себе демократичним.
Артем Чапай про свою книжку: «Червона зона» - це художній твір про світ вигаданий, який може стати реальністю. Це книжка про похмурі тенденції, які я спостерігаю в цілому світі. Події роману відбуваються в умовному майбутньому, але йдеться, звичайно, про сучасність. Уявіть собі світ, поділений на дві частини: частину людей, які захищені, які ні в чому собі не відмовляють («зелена зона»), та іншу, більшу частину, де люди хоча й виживають, але постійно під загрозою втратити все – роботу, здоров’я, житло («червона зона»). Головний герой внаслідок неправдивих звинувачень змушений тікати із «зеленої зони» до «червоної». Він поступово адаптується у цьому світі, який мешканці «зеленої зони» вважають ворожим. Навіть у важких умовах, люди в «червоній зоні» все одно залишаються людьми. Під час написання я частково надихався творами соціальної фантастики: «Машиною часу» Г.Уелса, «1984» Дж.Оруелла».
Письменник також розповів про свій особистий досвід виживання у інших країнах, а також відповів на запитання публіки.
